Робочий стіл: коли не тільки розмір має значення
Що при словах «робочий стіл» найчастіше спадає на думку? Звичайно, одно- або двотумбовий письмовий стіл з висувними шухлядами, зі значними розмірами... І це уявлення реалізується в сучасних проєктах - зазвичай в окремих, і, як правило, виконаних «у класиці» кабінетах, де кожен предмет меблів не тільки (а часом і не стільки) покликаний відповідати функціональним вимогам, скільки демонструвати певний статус свого власника.
Ну а що робити, якщо така розкіш, як окремий кабінет, не доступна, а часом і не потрібна?
Якщо питання вичерпується необхідністю посидіти час від часу за нетбуком, спеціальний стіл може і зовсім не знадобитися.
Щоб попрацювати за ноутбуком із соліднішими габаритами, цілком достатньо невеликого комп'ютерного столика, який легко пересунути - для цього його можна забезпечити коліщатками. У квартирах із мінімальною площею трапляються дотепні компроміси на кшталт такого: окремий комп'ютерний столик за висотою і габаритами відповідає обідній стільниці та слугує її приставним продовженням на випадок приходу гостей, а в повсякденному житті переміщується в міру потреби. Інший варіант в умовах обмеженої площі - відкидна стільниця-підставка.
Стаціонарний комп'ютер у сучасній квартирі може з'явитися в якому завгодно місці. Наприклад, екран РК-телевізора здатний виконувати «за сумісництвом» роль монітора і в цій якості влаштуватися навіть над обіднім столом. При цьому для системного блока краще передбачити окремий відсік під стільницею або тумбу, в якій ця об'ємна деталь буде максимально замаскована.
Ще один вельми практичний і до того ж естетичний варіант - робочий стіл із комп'ютерним екраном, інтегрований у книжковий стелаж. Зазвичай такі стелажі дають змогу заощадити місце, не жертвуючи естетикою, але в інтер'єрах із сучасною стилістикою. Вдалі варіанти, як правило, виконуються на замовлення, з урахуванням габаритів інтер'єру. При цьому полиця, на яку встановлюють монітор або ноутбук, має бути дещо глибшою, ніж звичайні секції для книжок і папок (у середньому глибина полиці становить 25-30 см, а стільниці - не менше 40 см).
Якщо робота в домашніх умовах має більш-менш регулярний характер і комп'ютером не вичерпується необхідний набір оргтехніки, варто заздалегідь продумати, які атрибути мають з ним сусідити - факс, принтер, ксерокс, стаціонарний телефон. Цей чималий набір потрібно розмістити так, щоб апаратура була під рукою і при цьому на робочому столі ще залишалося достатньо місця для паперів. Тому на довжині столу краще не економити - 1,8-2 м аж ніяк не є межею і потребує пристінного простору. Зате ширина - параметр, що піддається скороченню: якщо писати від руки за столом не передбачається, його можна сміливо звести і до 40 см (стандартний варіант - 60 см).
Врахуємо також, що кожен електронний девайс вимагає окремого підключення, і поява густих мереж дротів після закінчення ремонту може стати воістину неприємним «сюрпризом». Тому про максимальне їх маскування і розташування розеток варто подумати заздалегідь. Зазвичай для останніх обирають приховане за підлоговою тумбою непримітне місце, іноді їх закривають декоративними панелями, менш часто трапляється підлоговий варіант підключення (така розетка передбачає розташування електрокомунікацій під підлоговим покриттям, що потрібно враховувати ще до початку ремонту). Але є ще один більш сучасний варінт - розетки вбудовані в сільницю.
Утеплений балкон або лоджія - майже готовий міні-кабінет (варіант цієї ідеї - робоче місце на приєднаній лоджії, яку від основного приміщення відокремлюють розсувні двері або портьєра). Перевага його в тому, що робоча зона все-таки ізольована від сусідніх зон. Стіл у цьому разі буде не надто широким (1,3-1,1 м), а оргтехніка розташовується в протилежному кінці «кабінету» або на навісних полицях.
